СЕРВИС ВЫПИСКИ
И ВЫСЕЛЕНИЯ ЖИЛЬЦОВ
Выпишем жильцов

Работаем со всеми судами Украины
На оплате услуг адвоката в аналогичных делах
Экономия до 3000 грн.
У нас самые опытные специалисты в делах по выписке жильцов, работаем по всей территории Украины более 11 лет
Гарантия качества
без их присутствия или согласия
без вашего участия в судебном процессе

Если Вы решили выписать человека из жилья, при этом...

Вы не знаете где находится человек, которого Вы хотите выписать

человек не хочет выписываться самостоятельно

человек согласен выписаться самостоятельно, но по каким-то причинам не может этого сделать


или Вам нужно выписать несовершеннолетнего ребенка, при этом...
Один из родителей не дает согласия на выписку ребенка
ребенка некуда прописать после выписки
или
Выход есть

Профессиональный юридический
сервис по выписке жильцов через суд
Мы выпишем жильцов без их и Вашего участия
в судебном процессе

Доверьтесь профессионалам, чтобы
сохранить ваши время и нервы!


Осталось менее 30 минут!
Узнайте ниже, как сэкономить до 2000 грн.
на выписке жильцов без их согласия или присутствия
и зафиксируйте скидку
Успейте зафиксировать скидку
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
Процедура выписки и выселения жильцов
Процесс выписки жильцов через суд
Ваши действия
1-й ШАГ: Получите консультацию по вопросу выписки жильцов
2-й ШАГ: Выберите и закажите услугу в онлайн режиме или в нашем офисе (при заказе ОНЛАЙН - скидка 1000 грн.)
3-й ШАГ: Заполните анкету сбора данных, необходимых для составления документов в суд (при оплате онлайн, Вы получите анкету на e-mail)
4-й ШАГ: Подпишите исковое заявление и Акт "О не проживании", (при оплате онлайн, Вы получите пошаговую инструкцию по подписанию документов. После подписания, необходимо будет выслать документы нам по "Новой Почте")
Через 3 - 4 месяца Получите судебное решение о выселении жильцов на свой почтовый адрес
АНАЛИЗИРУЕМ Вашу ситуацию и обстоятельства дела
СОБИРАЕМ необходимые документы
ОПРЕДЕЛЯЕМ подсудность и реквизиты судебного сбора
ОПЛАЧИВАЕМ судебный сбор
СОСТАВЛЯЕМ и ПОДАЕМ иск в суд
УЗНАЕМ дату и время судебного заседания по делу
СОПРОВОЖДАЕМ судебное заседание без Вашего присутствия
ПОЛУЧАЕМ решение суда о "выписке жильцов"
НАПРАВЛЯЕМ решение суда "о выписке жильцов" на ваш почтовый адрес
Постоянно ИНФОРМИРУЕМ Вас о ходе дела
Подарок! Купон на скидку!
-1000грн.
Укажите ваши контактные данные и мы отправим Вам купон на скидку.
Акция действует до истечения времени на таймере
Заполнение формы Вас ни к чему не обязывает, Вы сможете воспользоваться скидкой позже, или не пользоваться ней вообще, однако после истечения срока таймера, Данная скидка будет уже недоступна.
Заполняя форму, Вы даете свое согласие на получение полезной и рекламной информации связанной с выпиской жильцов.
Вы в любой момент сможете отказаться от получения этой информации.
Скидка действует на услугу "Выписка жильцов через суд" Вариант-1 и Вариант-2, при оформлении заказа в офисе или онлайн.
Услуга
"Выписка жильцов через суд"
Вариант 1
Вариант 2
Выписать через суд от 1 — до 4 жильцов без их и Вашего участия в судебном процессе
Все, кого нужно выписать, старше 18 лет
8721 грн — при оплате в офисе
7721 грн*— при оплате онлайн
Выписать через суд от 1 — до 4 жильцов без их и Вашего участия в судебном процессе
Среди тех, кого нужно выписать, есть дети до 18 лет
9642 грн*— при оплате онлайн
10642 грн — при оплате в офисе
для выписки жильцов через суд САМОСТОЯТЕЛЬНО
Готовый иск в суд
Реквизиты для оплаты судебного сбора
Инструкция по формированию пакета документов и подачи его в суд
Бесплатные консультации юриста, на протяжении всего дела
1924 грн — при оплате в офисе
924 грн*— при оплате онлайн
* Скидка 1000 грн — постоянная скидка актуальна при заказе услуги "выписки жильцов через суд" в онлайн режиме через сайт. Скидка действует на постоянной основе и обусловлена тем, что при обработке заказа услуги в онлайн режиме, мы затрачиваем в среднем на 1,5 часа меньше времени чем при заказе услуги в офисе.

В стоимость услуги не входят расходы на судебный сбор. Средства на оплату судебного сбора в размере 908 грн. необходимо будет передать или перечислить на карту Приват Банка перед подачей документов в суд.

Чтобы заказать услугу в онлайн режиме со скидкой, нажмите на красную кнопку «ЗАКАЗАТЬ ОНЛАЙН» и заполните форму которая появится на экране после нажатия кнопки. После проведения оплаты мы вышлем вам по Е-mail анкету для сбора данных, которые необходимы для подготовки документов в суд. Заполнив анкету, Вы получите дальнейшие инструкции.

ПАКЕТ ДОКУМЕНТОВ
Наша помощь
это:
получив консультацию Вы узнаете точно, есть ли у Вас законные основания для выписки жильцов через суд или нет
ОБЪЕКТИВНО
99,6% всей работы выполняют вместо Вас опытные юристы
ПРОФЕССИОНАЛЬНО
в 90% случаев нам удается получить решение суда о выписке жильцов в течении 3 — 4 месяцев
БЫСТРО
у нас самые квалифицированных специалисты, в делах о выписке жильцов, других таких в Украине нет​
ГАРАНТИЯ КАЧЕСТВА 100%
мы уведомляем Вас о каждом шаге работ по вашему делу
ПРОЗРАЧНО
для выписки жильцов Вам нужно выполнить всего 4 простых действия
ЛЕГКО
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
выписки и выселения жильцов
Первый и единственный в Украине сервис выписки и выселения жильцов через суд
Работаем со всеми судами Украины
«Предоставляю юридические услуги по жилищным делам с 2009 года, имею значительный опыт в делах по выписке через суд, как совершеннолетних жильцов так и несовершеннолетних детей. Я лично буду сопровождать и контролировать весь процесс выписки и выселения Ваших жильцов, начиная от сбора информации и подготовки документов, заканчивая получением судебного решения в Вашу пользу.

Вы будете в восторге, когда проверите как работает сервис выписки жильцов.

Мы работаем со всеми судами Украины без исключений и предоставляем 100% гарантию на получение положительного результата по Вашему делу.»
Вовк Артем Васильевич
директор ЮА Щит и Меч, руководитель сервиса выписки и выселения жильцов
Сервис
Неподконтрольные Украине территории не обслуживаем
Предоставляем услуги во всех судах Украины
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
ЮА ЩИТ И МЕЧ
ПРОСТЫЕ РЕШЕНИЯ
Гарантии
Заказывая услугу "Выписка жильцов через суд" Вы получаете:
Качественные юридические услуги
Заказывая услугу «Выписка жильцов через суд» в сервисе выписки жильцов от юридического агентства "Щит и Меч", Вы доверяете дело в руки первоклассных профессионалов по вопросам принудительной выписки и выселения жильцов. Наши специалисты имеют самый богатый опыт в подобных делах и других таких же специалистов в Украине нет.
Документальное подтверждение наших обязательств о принудительной выписке жильцов
При заказе услуги в офисе, будет заключен договор между Вами и юридическим агентством
При заказе услуги на сайте в онлайн режиме, Вы автоматически соглашаетесь с условиями предоставления услуги, которые изложены на нашем сайте.
При оплате услуги в онлайн режиме на сайте, ваш банк автоматически отправит Вам квитанцию на вашу электронную почту, а также в любой момент Вы сможете запросить оригинал квитанции об оплате услуги в любом отделении вашего банка
При оплате услуги в нашем офисе, Вы получите квитанцию об оплате услуги на руки
Документальное подтверждение оплаты услуги
Что о нас говорят клиенты
Оставить отзыв
*Загрузить фото (по желанию)
Примеры выигранных дел

Вместо пустых слов и "накрученных" отзывов, предлагаем Вам ознакомиться с некоторыми из судебных решений, которые были вынесены по нашим искам и с нашим сопровождением

Решение по делу № 752/1801/20

Справа № 752/1801/20


Провадження № 2/752/4113/20


Р І Ш Е Н Н Я


іменем України


(заочне)


13.03.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа — ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, —

в с т а н о в и в:


у січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування 1\3 частки квартири, посвідченого 04 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А., договору дарування 1/3 частини квартири, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А. та свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житла Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

У спірній квартирі крім неї зареєстровані третя особа — ОСОБА_3 та відповідач — ОСОБА_3 , який з 2005 року в квартирі не проживає. Відповідач, не маючи перешкод в користуванні житловим приміщенням, своїх речей там не зберігає, витрат по його утриманню не несе.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаною квартирою.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.

Третя особа — ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування 1\3 частки квартири, посвідченого 04 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А., договору дарування 1/3 частини квартири, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А. та свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житла Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 9-15)

У спірній квартирі зареєстровані позивач — ОСОБА_1 , третя особа — ОСОБА_3 та відповідач — ОСОБА_3 . Згідно довідки № 11585465 від 30.01.2020 р. відповідач зареєстрований у спірній квартирі з 12 липня 2007 року.

Позивач посилається на те, що відповідач втратив право на користування житлом.

Суд вважає, що такі доводи позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Власником квартири, в якій зареєстрований відповідач, є позивач ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі більше одного року позивач посилається на письмові докази.

У матеріалах справи міститься акт № 128 від 20 січня 2020 року обстеження житлово-побутових умов мешканців квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складений комісією ЖЕД — 111. З акту вбачається, що ОСОБА_3 дійсно зареєстрований за цією адресою та зі слів власника квартири ОСОБА_3 не проживає за цією адресою з 2005 року. (а.с. 16).

Крім того, ч. 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

На підтвердження свого права власності на спірний будинок, позивач надала суду копію договору дарування 1\3 частки квартири, посвідченого 04 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А., договору дарування 1/3 частини квартири, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А. та свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житла Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 9-15)

Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що позивач як власник будинку не надавала згоди на реєстрацію відповідача у квартирі. Відповідач був зареєстрований у квартирі попереднім власником.

Наведе свідчить про те, що позивач, як власник житла, має право на реалізацію свого права власності, оскільки право користування спірною квартирою у відповідача є похідним від прав колишніх власників житла, а тому з припиненням для останніх права власності на жиле приміщення, інші особи також втрачають право користування цим приміщенням.

За таких обставин, відповідач ОСОБА_3 підлягає визнанню таким, що втратив право користування житлом.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає 840,80 грн. судового збору.

Керуючись статтями 321, 334, 383, 391, 405 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:


Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа — ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:
Решение по делу №477/3129/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД


Миколаївської області


Справа №477/3129/19


Провадження №2/477/85/20

РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 березня 2020 року м. Миколаїв


Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої — судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання — Сірюк С.В.,

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання особи такою, яка втратила право користування житлом,

в с т а н о в и в:


23 грудня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, яка втратила право користування належним йому житлом, зокрема квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що є власником вище вказаної квартири, в якій також зареєстрована, але не проживає з 2009 року відповідач. Перешкоди у користуванні даним житлом їй не чиняться, участі в утриманні даного майна вона не приймає, самостійно з реєстраційного обліку за його квартири не знімається. При цьому, право відповідача на користування його — ОСОБА_1 квартирою, що підтверджується її реєстрацією за вказаною адресою, викликає для позивача додаткові витрати з утримання майна, що створює для нього суттєві матеріальні труднощі. Реєстрація відповідача за вказаною адресою, порушує його права як власника даного майна та вимагає захисту його прав в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с. 11).


Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, відзиву на позовну заяву не надіслала, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання та з розміщенням оголошення на офіційному сайті Жовтневого районного суду Миколаївської області вебпорталу Судової Влади України (а.с. 18, 22, 28). З урахуванням положень ч.1 ст. 223ЦПК України, враховуючи, що судом здійснено належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, суд вважає можливим розгляд справи за її відсутності.
Третя особа ОСОБА_3 до суду не прибула, про причини неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належно (а.с. 23).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, технічна фіксація судового засідання не здійснювалася у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Його право як власника вказаного майна зареєстровано Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.08.2003 року на підставі договору міни від 20.05.2003 року (а.с. 8-9).
За вказаною адресою дійсно зареєстрована, але з 2009 року не проживає ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними акту від 13 вересня 2019 року, а також слідує з листа Первомайської селищної ради від 10.01.2020 року та повідомлення відділення поштового зв`язку про неможливість вручення судової повістки ОСОБА_2 , у зв`язку з непроживанням останньої за вказаною адресою (а.с. 10, 20, 22).
Відповідно до положень ст. 264 ЦАК України, вирішуючи питання про правову норму, яка підлягає застосуванню до даних правовідносин, суд виходить з наступного.
Квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю позивача. Згідно позовної заяви, відповідач є донькою його дружини.
За такого суд вважає, що в даному випадку, підлягають застосуванню положення статей 317, 319, 391 та 406 ЦК України, статей 64, 156 ЖК України, які визначають права власника майна, та регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік.
Такий правовий висновок здійснено судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-2931цс16 від 15.05.2017, та висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, підлягає врахуванню судами при ухваленні рішення.
Так, за статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь — які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь — яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як встановлено в ході судового розгляду, відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі позивача з 2009 року, тобто не використовує надане їй позивачем право поживання в його квартирі з власної волі, отже за положеннями ч.2 ст. 405 ЦК — втратила право на користування цим житлом та позивач вправі, як власник даного майна, не продовжувати наданого відповідачу права з використання його майна, яке відповідачем не використовувалось без поважних причин, та яке для позивача є обтяжливе з огляду на необхідність несення додаткових витрат з утримання майна, отже вимоги про визнання відповідача такою, що втратила право користування даною квартирою обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суд —

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , особистий код платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 768 грн. 40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.М. Семенова
Решение по делу № 753/2491/19



ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА


справа № 753/2491/19


провадження № 2/753/4314/19


Р І Ш Е Н Н Я


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


(заочне)


«11» липня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого-судді Сирбул О.Ф., за участю секретаря Лаптєвої Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, —

В С Т А Н О В И В :


Позивачі у січні 2019 року звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Обґрунтовували свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_3 зареєстрована у вказаній квартирі, однак у ній не проживає з липня 2017 року, витрат по утриманню квартири не несе, тому позивачі просять суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивачі у судове засідання не з`явились, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, просили позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачам на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 07.11.2018 року.

Відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає з липня 2017 року, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою мешканців квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Речей особистого користування у квартирі немає, витрати по утриманню квартири відповідач не несе.

Як зазначає ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частина 1 ст. 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року, відповідно до Закону України»Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність»).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло — житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.

Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Водночас відповідачем у справі не надано суду жодних доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 судовий збір у сумі 768,40 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :


Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням — задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН: невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя:
Решение по делу №336/6781/18

                    


№ 336/6781/18


провадження № 2/336/739/2019

Р І Ш Е Н Н Я


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


/заочне/


26 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, —

В С Т А Н О В И В :


06.11.2018 р. позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначили, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. В спірному житлі, окрім них, зареєстрований також відповідач, який є сином ОСОБА_1 Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 з матірю відповідача у 2011 р., останній залишився зареєстрованим за адресою спірного житла, однак фактично з того часу виїхав на місце постійного проживання до матері. Деякий час відповідач проживав за адресою реєстрації, але з серпня 2017 р. він виїхав з квартири та більше до неї не повертався.

Наявність реєстрації відповідача у житлі позбавляє позивачів, як власників спірного житла, можливості здійснювати право користування та розпорядження ним у повному обсязі. Крім того, вони вимушені нести витрати щодо оплати комунальних послуг з розрахунку на зареєстрованого у житловому приміщенні відповідача, що вводить їх у зайві витрати.

За позовом, посилаючись на ст.ст.29405 ЦК Українист.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», позивачі просять визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням — квартирою № 000 в будинку № 000 по вул.Чарівній в м.Запоріжжя.

Ухвалою судді від 10.12.2018 р. було відкрито провадження та справа призначена до судового розгляду на 23.01.2019 р.

23.01.2019 р. розгляд справи було відкладено на 26.02.2019 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.

Позивачі направили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, просять задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач до суду повторно не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивачів, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № 17326 від 24.05.2005 р. ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_2, кожен по ј частці (а.с.8).

У згаданому житловому будинку зареєстрований відповідач по справі (а.с.16).

ОСОБА_5 за місцем реєстрації не мешкає з серпня 2017 р., що підтверджено актами про не проживання від 02.10.2018 р. (а.с.9, 10).

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.

Ст..383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися о суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України, член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку.

Оцінивши наведені обставини справи у відповідності з вимогами ст.12 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 4,12,13,81,261,264,265,280-284,354ЦПК України, суд —

В И Р І Ш И В:


Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) таким, що втратив право користування квартирою № 000 в будинку № 000 по вул.Чарівній в м.Запоріжжя.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Дмитрюк
Решение по делу № 759/17172/18

РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


(заочне)


ун. № 759/17172/18


пр. № 2/759/2288/19


24 січня 2019 року                              м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді  Сенька М.Ф.,

при секретарі    Шпаковичу С.Р.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :


ОСОБА_1, ОСОБА_2 заявили позов про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Позов мотивовано тим, що відповідач, хоч і зареєстрований за спірною адресою, проте не проживає в квартирі, що в свою чергу створює позивачам, як власникам квартири, перешкоди у користуванні власністю.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 01.11.2018р., справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказана ухвала разом з матеріалами позову надсилалась відповідачу за останньою відомою адресою проживання, проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «за закінчеенням терміну зберігання».

За таких обставин, з урахуванням того, що у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, суд знаходить за можливе ухвалити заочне рішення на наявних доказах.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, органом приватизації Святошинської районної у м. Києві ради 26.12.2007 року.

За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА за адресою квартири позивачів з 18.05.2010 р. зареєстровано ОСОБА_3

Позивачі вказують, що надали згоду на реєстрацію свого знайомого ОСОБА_3 за адресою належної їм квартири, проте останній ніколи в квартирі не проживав, знятись з реєстрації після закінчення обумовленого періоду часу не побажав.

Той факт, що відповідач не користувався спірним житлом знаходить своє підтвердження актом, що складений сусідами позивачів, і посвідчений начальником ЖЕД №5 18 12.09.2018р.

Наявність реєстрації в квартирі особи, яка в ній не проживає, очевидно тягне для позивача додаткові витрати з оплати комунальних послуг, з обслуговування прибудинкової території, створює перешкоди у розпорядженні майном, тощо.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16386391 ЦК України.

Зокрема, згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, в тому числі і шляхом припинення правовідношення (ст. 16 ЦК України).

Тому, суд погоджується із запропонованим позивачем шляхом поновлення порушеного права і визнає відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Питання перерозподілу судових витрат не порушувалось, що не суперечить вимогам ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведених в рішенні норм закону, ст.ст. 12, 13, 77-80, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:


Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про визнання особи  такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                                        М.Ф. Сенько

Решение по делу № 645/5686/18

Справа № 645/5686/18


Провадження № 2/645/391/19

                                

         ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


28 січня 2019 року                                                                          м. Харків


Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:


Головуючий — суддя Шарко О.П.

      

Секретар судових засідань — Ятлової Ю.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа — Територіальний підрозділ центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням —


встановив:


ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа — Територіальний підрозділ центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та її син — відповідач у справі, є власниками квартири АДРЕСА_1, в якій і зареєстровані. Відповідач за місце своєї реєстрації не проживає з грудня 2001 року, на даний час зв’язок з відповідача у позивача втрачений, місце проживання його невідоме.

У судове засідання позивач не з`явилася, повідомлялася про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надала суду заяву, з якої вбачається, що вона просить розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення — за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Представник третьої особи — Територіального підрозділу центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (свідоцтво про право власності на житло від 3 березня 1998 року, реєстраційний НОМЕР_1).

      У зазначеній квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 (довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова).

      Як встановлено у ході розгляду справи відповідач з 2001 року в спірній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, не приходить до квартири, не слідкує за її технічним станом.

      Сусіди позивача — мешканці будинку будинку АДРЕСА_1:ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали заяву, посвідчену 14 серпня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коробовою І.Г., в які підтвердили, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2001 року по сьогоднішній день.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_1,  не проживає протягом тривалого часу не користується житлом, не приймає участі у його оплаті та утриманні.

Судом не було встановлено поважність причин не використання відповідачем права на проживання за місцем реєстрації.

Відповідно до ст. 319 ЦК України — власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Згідно п.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

      Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здісненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

      Згідно ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік.

Відповідачем не надано суду даних на підтвердження поважності причин не використання права користування житловим приміщенням в спірній квартирі, а також даних про звернення відповідача із заявою про подовження строку зберігання за ним жилого приміщення.

      Згідно ст.. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

      Відповідно до ст. 150 ЖК України — громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів своїх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди )

Відповідно до ст.7 Закону України від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316317319321322386 ЦК України, ст.ст. 10,117988209212214215218 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:


   Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа — Територіальний підрозділ центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням — задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратила право користування житловим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1.

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Надруковано в нарадчій кімнаті.


Головуючий-суддя:
Решение по делу №754/10402/18

Номер провадження 2/754/2051/19 Справа №754/10402/18


ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ


іменем України


20 лютого 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді                                                                                 Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання                     Вільховченко І.І.

позивача                                                ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, —

В С Т А Н О В И В :


Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом визнання відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме №272 буд. №38/10 по пр. Маяковського в м. Києві, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири. На даний час квартира належить позивуча на праві власності, при цьому відповідач залишається зареєстрованою в ній, хоч ніяких прав на квартиру не має. При цьому, договір передбачав умову щодо зняття продавцем з реєстрації місця проживання всіх зареєстрованих в вказаній квартирі осіб до 09.07.2018 р. З моменту укладення договору відповідач в спірній квартирі не проживає. Позивач також вказує на те, що факт реєстрації відповідача у вказаній квартирі порушує його права як власника майна.

07.08.2018 р. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва прийнято справу до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву.

12.09.2018 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене в позовній заяві, не заперечував щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи повідомлялась належним чином, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач в судове засідання не з’явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила та не подала до суду відзив, а також те, що позивач не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2018 р. між позивачем та ОСОБА_3, за згодою свого чоловіка ОСОБА_4, укладено договір купівлі-продажу спірної квартири.

На даний час квартира належить позивачу на праві власності.

У відповідності до п. 14 вказаного договору продавець зобов’язалась зняти з реєстрації місця проживання всіх зареєстрованих в квартирі осіб, звільнити квартиру від всіх особистих речей та передати всі комплекти ключів покупцю до 09.07.2018 р.

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи відповідач зареєстрована в спірній квартирі на даний час.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, попередніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї попередн